Які громади можуть бути особливо зацікавлені у застосуванні ММС:

  • по-перше – це невеликі громади, розташовані навколо більших міст або поруч з громадами, де уже функціонують належні ЦНАП. У цьому разі можна мінімальними зусиллями забезпечувати відкриття стаціонарних ВРМ у цих громадах чи використовувати мобільний ЦНАП;
  • по-друге – це громади, які не можуть cамотужки залучити державних реєстраторів для надання послуг з реєстрації нерухомості, бізнесу;
  • по-третє – це достатньо рівні за спроможністю громади, які спільно можуть вирішувати такі питання як, наприклад, налаштування паспортних послуг, запровадження мобільного ЦНАП.

 Для менш спроможної громади, яка прагне утворити ВРМ чи забезпечити надання нових послуг, мотивація до ММС достатньо зрозуміла. Це турбота про своїх мешканців та обмеженість власних ресурсів чи намагання їх економного використання, а саме: кадрових, фінансових, матеріальних.

Мотивація для більш спроможної громади з власним ЦНАП:

  • зміцнення відносин з сусідньою громадою (чи громадами);
  • отримання більших надходжень до місцевого бюджету за надання платних адміністративних послуг мешканцям менш спроможної громади;
  • популяризація власного позитивного досвіду.

Практичним прикладом може бути співробітництво Дунаєвецької міської ТГ Хмельницької області з 3-ма сусідніми громадами, яким передбачено надання послуг мобільного ЦНАП для жителів сільських територій.

Чи поширеним є співробітництво у сфері адмінпослуг?

Відповідь на це запитання містить Реєстр договорів про співробітництво територіальних громад, який веде Мінрегіон. Цей Реєстр постійно актуалізується та розміщений на веб-сайті цього Міністерства.

Станом на кінець листопада 2020 року Реєстр містить інформацію про 627 договорів, з них понад 135 – у сфері адміністративних послуг (або майже 22%).

Щоб розпочати проходження онлайн-курсу, будь ласка зареєструйтеся aбо увійдіть в особистий кабінет.